До 200-річчя Великого Кобзаря

До 200 річчя з дня народження Т.Г.Шевченка

Учні 1-Б класу (2013-2014 н.р.)

Віночок Кобзареві

Маю я книжок багато,та найбільший маю дар:

-        Чемна ти! – сказав раз тато й здарував мені Кобзар.

Я Тарасові віддячу,що мене так гарно вчить.

Не годиться – добре бачу,бути винній ні на мить!

Буду я Його читати за усе, що нас навчив.

Рідну мову шанувати, що її Він так любив.

І поет на мене гляне зі стіни з-під рушника:

-        Справді вчиться непогано, - славна дівчинка така.

                                            

                                         Стадник Оксана

                                                

        Я читаю вірші із Твого Кобзаря: кожен вірш – це життя України,

         про красу її вічну і мову її, і пісню її на чужині.

         Ці слова я беру і у серці ношу. І буду я з ними зростати,

        Щоб навчитись як Ти Україну любить і мову її солов’їну.

                                                          

                                                                              Рак Богдан

         Великий поете, спасибі Тобі за плідну, важку Твою працю.

         За стільки картин, віршів і поем, за те , що ти став моїм Кобзарем.

        За Вкраїну незалежну, за безхмарне небо

        З квітами у знак подяки ми йдемо до Тебе.

                                                                    Сич Матвій

      

         Вишиваний портрет висить у кожній хаті на стіні.

        Під ним Кобзар лежить з віршами на столі

       Низький поклін, поете, за  Думи Твої,

        У них України в майбутнє шляхи.

                                         Чабан Маркіян

 Далеко, далеко по цілому світі

 Віночок віршів укладають діти.

Кобзар найдорожчий у кожній хатині

У свято і будень у нашій родині.

Єднайтесь, навчайтесь Вкраїну любити

Свого не цурайтесь Шевченкові діти.

                                Романюк Анастасія

4-Б клас 2012-2013 н.р.

Маю я книжок багато,та найбільший маю дар:

-        Чемна ти! – сказав раз тато й здарував мені Кобзар.

Я Тарасові віддячу,що мене так гарно вчить.

Не годиться – добре бачу,бути винній ні на мить!

Буду я Його читати за усе, що нас навчив.

Рідну мову шанувати, що її Він так любив.

І поет на мене гляне зі стіни з-під рушника:

-        Справді вчиться непогано, - славна дівчинка така.

Федюра Ірина

           Я читаю вірші із Твого Кобзаря: кожен вірш – це життя України,

          про красу її вічну і мову її, і пісню її на чужині.

         Ці слова я беру і у серці ношу. І буду я з ними зростати,

        Щоб навчитись як Ти Україну любить і мову її солов’їну.

                                                           Кравчук Максим

          Великий поете, спасибі Тобі за плідну, важку Твою працю.

         За стільки картин, віршів і поем, за те , що ти став моїм Кобзарем.

        За Вкраїну незалежну, за безхмарне небо

        З квітами у знак подяки ми йдемо до Тебе.

                                                                    Сич Данило

         Вишиваний портрет висить у кожній хаті на стіні.

        Під ним Кобзар лежить з віршами на столі

       Низький поклін, поете, за  Думи Твої,

          У них України в майбутнє шляхи.

                                         Чабан Владислав

    Далеко, далеко по цілому світі

  Віночок віршів укладають діти.

Кобзар найдорожчий у кожній хатині

Усвято і будень у нашій родині.

Єднайтесь, навчайтесь Вкраїну любити

Свого не цурайтесь Шевченкові діти.

                                            Гнатюк Дарина